Яскраве обличчя твоє,
Гарне, мов квітка, що вдень розквітає,
Шукаючи місце своє...
Місце під сонцем, що променем гріє,
Під небом, прозорим мов скло.
І знову тихесенько серце зрадіє,
Як тільки відчує тепло.
Але це тепло недосяжне для мене
Та й ще холодніше стає,
Як бачу тебе - ти біжиш не до мене
І серце зітхає моє.
Не ти, моє серденько винна у цьому,
А тільки я сам і ніхто,
Не смітиме мовити злісного слова
Про янгола щастя мого.
Та доки триватиме хмарне життя,
Я буду шукати ту мить,
Коли пригорну тебе, кицю моя,
І серце коханням згорить.
2006 г.