А якщо реально, мені б хотілось сказати тобі хоч прямо зараз... Але не можу... Тому що просто на просто використаю одне життя, і тоді прийдеться грати тільки так... Без зайвих подвигів. Тому що я не зможу сказати, що : "Та ладно вам, що тут такого". Але хотілось би, хоча можливо в нашому суспільстві несказані слова, та й сказані досить мінливі. В той час, як я скажу щось, я можу їх забрати назад... Та тільки не з тобою... Тому що, ти не всі, ти особливий... Я не хочу, що б наші стосунки стали нестерпними, що б ти не був тим, ким є зараз. Я не хочу цього. Можливо краще все забути? Можливо краще викинути тебе із своєї голови?? Але якби я тільки могла... Якби я могла щось зробити, то я б не вагаючись це зробила давно! Але що я можу... Я тільки руйную все... І навіть якщо я тобі скажу, тобі байдуже, напевно…
(0)
