проминає все життя...
Лиш дивитися б в ті очі,
марнувати час дарма...
Сни літають над тобою,
заколишують тебе,
а тобі нема спокою,
а тобі життя марне...
все ще хочеться літати,
все ще хочеться плисти,
і життя в раю шукати,
і душею розцвісти...
Але рай дарма шукати:
зникло світло,сон погас,
смерть настала і шукати
світло в темряві не час...
Поринаючи в пустоти,
хочеш ти себе знайти,
хочеш ти світилом стати,
щастя й радість всім нести,
та життя-воно жорстоке,
забирає мрію цю
і світилом вже не стати,
тільки вір у мрію цю...
Може час колись настане
й зрозумієш ти колись,
що життя-це мить крилата
й треба нею дорожить!