Дива всеж таки бувають.Можливо, це все ще дрібні залишки дитинства,точніше мовити моє дитинство,яке я залишила у собі,але це дійсно так. Раніше ми мріяли про іграшки,морозиво,повітряні кульки та жувальні гумки *Love is..*,про солодкі пухнасті тістечка,але все це мрії дитинства.Як відомо все змінюється,все.Ми також.Разом з нами мрії теж не залишаються дитячими,вони стають,так би мовити - більш глобальними,більш усвідомленими.
А ви тільки порівняйте і все самі зрозумієте!