І вітер прислухаючись притих,
І все прекрасне у цю світлу, ясну днину.
Легенькі хмари,що пливуть собі бездумно
Незнаючи ні болю, ні жалю,
Що одинокі завжди,але їм не сумно
Пливуть по небу й несуть усмішку свою.
Весняні трави,мов зелені очі
Святої неньки, матінки Землі,
Прислухайся і ти , вона ж шепоче
Слова правдиві,вічні і живі!
Слова, що додають мені натхнення.
Вдихають в мене сили знов нові,
Нехай цей день всього лиш сьогодення,
Та більш він не повернеться в житті.
Бо час пливе, мов річка беззупинна,
І вже не повернуть його назад.
Не вернеться ні днина, ні хвилина,
Той думай, думай добре що сказать!
І як прожити це життя уміло,
Щоб з гордістю згадати в сивині,
І щоб колись душа вже не боліла
Й не соромно згадать діла свої.
(0)
