І пасма світлого колосся,
Твого так любого волосся,
Очей космічнії міста.
Шукайте люде та не тут,
Ще її посмішки квіткові
Та очі-зорі ті казкові,
Що з її веснами прийдуть.
Ще моя лють
Буде приборкана коханими руками
Й колись твоїми іменами
Пізніш галактики назвуть
Я ще постарію і буду милуватись
Цими тендітними плечима,
Невинними безкраїми очима
І твоїх вуст танок не стану припинять,
А лиш скажу:
"Цвіти, моє дитя"