Добавь приложение вконтакте Я поэт 24 часа

Зарабатывай на материалах по школьной литературе


Щастя з інтернета
іноді нам задається, що ми бачимо правду

<
Дата: 2009-10-01 11:16 Просмотров 2028
Рейтинг произведения 0,00
Одобряю Не одобряю

Я бісила його, я щиро не розуміла причини і ясно відчувала його роздратування. З чоловіками у мене нічого доброго не виходило, я вся позитивна з себе мамина донька і заучка, вони ж біля мене на довго не затримувалися . В мені нічого загадкового рокового і я ні в біса не розуміюсь на тому як їх потрібно зваблювати.
В пориві легкого безумства, роки йдуть, а я вперто залишаюсь замотньою , подружки виходять заміж народжують дітей і щасливо ведуть сімейне життя, я розмістилася на сайті знайомств.
Я отримувала масу пропозицій, на деякі моєї уяви просто не вистачало, а також виникало відчуття занепокоєння за психологічний стан власників листів.
На один такий же лист з придурковатим запитанням я відповіла ( словниковий запас у мене багатий), на другий день від його ж молодого чоловіка прийшла відповідь і майже людьська ( ніяких заскоків таке вреження , що нормальна людина написала).
Він писав я відповідала, слоган моєї мови його не лякав, з дурницями не приставав , значення слів розумів, навіть жартувати намагався.
Господи , да він просто відповідь на мої молитви , от тільки об’єкт моїх притязань не поспішав зі мною зустрітись. Одного разу він написав – чи міг би він мені сподобатись, якби я не бачила його фотографії. Я подумала ( ну мало чого міг просто дещо прикрасити в своєму фото, або поставити чуже ), зваживши все я таки вирішила , що да.
- я хотів би тебе запросити на чашку кави...?
- ок.

Я вийшла з офіса машин стояло багато, та мені потрібна була одна, джип з тонованими склом стояв якось одиноко в стороні. До кінця не будучи впевненою, що в машині хтось є я підійшла і постукала по стіклі. Стікло повільно опустилось і на мене дивився мій директор.
- Вибачте, я помилилась - сконфузившись я відступила.
- Ні, зачекай , я тобі все поясню
- Що пробачте?
-Ти не помилилась – дивлячись крізь мене крізь зуби вимовив він.
-В якому розумінні – якось геть погано думаючи і сподіваючи...
- Ти зі мною мала зустрітись , ну з Сашою – от тепер мені стало погано. Тільки на мить уявивши, що я писала і хто це читав...
- Аня, сядь будь-ласка в машину – він турботливо взяв мене під руку і посадив в машину- а я відчувала себе повною дурепою і думала про те , що я завтра звільнюсь з роботи до чортової матері. Він іхав і курив.
- Я хочу вийти – пискнула я. Притормозив у обочини, але дверей я не змогла відкрити.
- Ти можеш не нервуватись а?- ага, я на нього навіть дивитись не могла.- Справді все по дурному вийшло, одного вечора я зустрічався з другом ми випили, потім залізли в інтернет зареєствувалися...нечаяно попалась твоя анкета, стало цікаво, що відповіси ти, на другий день я читав твою відповідь і смішно мені вже не було. Я не збирався це робити спеціально, просто на роботі я бачив тебе одну, а коли читав твої листи трудом міг вас об’єднати. Спочатку було цікаво, а потім... У тебе вигляд овечки приготовленої на заклинання. Може скажеш мені хоть щось. Я тебе що лякаю? Чи моя фізіономія тобі так не подобається? – чим більше я мовчала , тим впертішим він ставав.
- О, господи, я так і знав може ручку тобі дати напишиш мені щось – розгубленим він виглядав потішно, може послати його к бісу все одно завтра звільнюсь.
- Да , ідіть ви к бісу Андрій Миколаєвич – занятно нахмурився, і здається зрадів , що я заговорила. – Я завтра звільняюсь.- А от такого повороту він не чекав.- А тепер випустіть мене.
- Що означає звільняєшся? Я нікуди тебе не збираюсь звільняти. І чому тобі звільнятись Аня...так давай поговоримо спокійно . В чому проблема?.
- В вас проблема.
- В чому в мені? Якби в мене була інша фізіономія , то все було б добре?
- До чого тут ваша фізіономія?. Якби ви були іншою людиною то все якось би було.
- Я й є людина з якою ти спілкувалась і тобі це подобалось.
- Це якись страшний сон.
- Аня, я тобі що такий неприємний? Але чому? Ти можеш мені сказати? – жестом втомленої людини він потер лице руками . Він дивився на мене очікуючи відповіді.
- Я сьогодні ніяк не очікувала побачити вас. Ви в мене також якось не вживається з образом Саші. Ви мій роботодавець який платить мені зарплату, віддає накази , вимагає результати, якого я дратую і ...
-Ти не друтуєш мене – перебив він мене – З чого ти таке взяла? Просто ти мені подобаєшся і з тих пір як я з тобою переписуюсь твоя присутність поряд викликає певні відгуки мого організму. Що я знову не так сказав, що ти на мене так дивишся? На роботі ти мене шугаєшся, уж незнаю чим я такий страшний. Я до тебе підхожу ти відступаєш і це бачу не тільки я. – розмова на грані фола, може я перевтомилась і це все мені здається?


ПРОЧИТАЛ? - ОСТАВЬ КОММЕНТАРИИ! - (1)
Отправить жалобу администрации

> 1 <

1.   Разместил NikJah   2021-05-13 20:10    

описание параллельной фермы из металла

> 1 <

Комментарий:

CAPTCHA

10 Рейтинговых стихов
ТОП Рейтинговых стихов
Комментарии: (1)


Rambler's Top100