Що слух і погляд полонила назавжди.
Легеньким кроком поруч крокувала,
А я боявся навіть підійти.
Вона - вогонь, що душу обігріє,
Вона - зоря, яскраво в небі мерехтить.
Краплинка щастя не на моїх віях,
Повільно в далечінь кудись летить.
Вона - моє солодке сновидіння,
Вона мій ангел чистої краси.
Вона, як сонячне проміння,
І висушить, як капельку роси.
Вона - моя єдина вічна мрія,
Далека, ніби спогад давнини.
Вона моя несправджена надія,
Самотня, наче море без води.
І спогади про тебе, я по світу сію,
Вони нагадують мені, що ще не все!
Вона - це те, у що давно не вірю,
Вона єдине, що у мене є!
(0)
