Чому так сумно у твоїх очах?
Куди поділась серця твого милість?
Невже втомився жити як манах,
Шукаючі у світі мертву справедливість.

Ти не зважай, та вільним буть, як птах
І не зображуй перед кимось винність...
А краще сам ступай на зради шлях
І цим шляхом відроджуй справедливість. 

Хто не збагнув- той не живе,
ти нічого не відчуваєш
Враз кам,яніє серце твоє.
Ти літаргійним сном засинаєш.

Я тут для того, щоб тебе збудити.
Чому на замок ти себе закриваєш?
Адже ще здатне тіло любити...
Чому ти відступника шлях обираєш?

За таку чисту мою-твою душу,
Сутінь і світло боролись, ти знаєш.
Крок вліво-вправо і зміна життя,
отже який ти шлях обираєш?

Стереотипи ламають життя,
Чому ти не взмозі себе побороти?
Монотонне, сіре буття!
набридло шукати в нім вільнії квоти?

Почав, не зміг та вмить забув.
Цю справу... Це життя.
Тепер в душі своїй відчув,
Як тліє забуття...

Кудись поділись мрії всі
І зникли почуття,
Ти бачишь світ, немов у сні,
А він, як небуття...

Не треба жити у собі -
Вікно у світ відкрий,
Бо світ замерз у самоті,
А ти його зігрій.

Не завжди радості відчуєш
в пітьмі миттєвого буття
аж поки сам не розмалюєш
своє ти фарбами життя

а згадка щастя крізь часи
проймає наскрізь тіло
і лиш тоді почуєш ти
як в грудях щось застукотіло

вперед, борись з рамками долі
долай невидимий бар'єр
прямуй де дух твій чує волю
бо ти живеш, а значить світ не вмер!

Життя яскраве, не журись!
І фарби не потрібні.
Ти просто краще придивись -
Все сяє, як у сріблі.

Не треба, навіть, малювать -
Не ті часи на дворі.
Бабло нам треба зароблять,
А не літать у зорях.

Чим більш набитий твій сундук,
Тим більш твій світ яскравий!
Забудь про фарби – це лиш звук
А світ все більш лукавий.

знавав я тих, що так казали
та невеликий їх уділ
бо головне не помічали
й пахали всі як впрілий віл

купюри це завжди лиш засіб
а не кінцева ціль мети
вони брудні, керують массу
весь час призводять до біди

а значення лиш має світ,
що в тебе в серці й на душі
запам'яй, що не горять
твої ідеї та вірші

Тобі пораджу я одне:
Облиш свої наївні мрії,
Життя стандартне й не складне -
Потрібні тут звичайні дії:

Навчайся поки молодий,
А потім йди, шукай роботу.
Роки працюй за грош малий,
А там сімья, нові турботи...

Живи собі до пізніх літ
В старій халупі, що не гріє,
Не бача снів, не бача світ,
Та доки мозок не зітліє.

А я не зможу жити так
Душа моя не цього хоче
Помру я вільним, як козак,
А хтось сховає неохоче...

Ну ти тоді вже визначайся
про волю кажеш, чи бабло.
рішай сміліше не вагайся
кажи собі, всім ворогам на зло

як бачиш я казав що гроші
це те, що живить тіло наше
але ніколи вільні душі
не лишать свого тіла на пропаще

тому шукати треба спосіб,
а не у кого бакси взяти
бо лиш немаючи в них браку
ти зможеш світ душевний малювати

Надіюсь що тепер вже розумієш
мораль яку донести намагався
і знайти вихід ти зумієш
в своїй душі, як козак не зламавшись

:)

)

)

XD