Овіяне місто туманом.
Над морем здіймаються хвилі,
І тихий стукіт трамваю
На хмари лягає сиві.
І краплі вологості тихо
На біле волосся лягають.
Душу не згубило лихо,
Очі у Бога миру благають.
А в серці відлуння гармат,
Постріли, крики і стони.
Тисячі вбитих солдат
Кровю напувають поле.
Біль і спогади згасають,
Тонуть у вимірі часу,
І тихим ехом лунають,
Розтікаючись в сиву масу.
Овіяне місто туманом.
Над морем здіймаються хвилі,
І дзвін лунає над храмом,
Хвалу співаючи силі...