Ти знаєш я
втомилась,
Від своїх
почуттів.
Від мого
мовчання,
Коли кричати немає сил.
Коли тебе
любити хочу,
Але не можу, ти прости!
Що так і не
зізналась,
Коли ми вдвох
додому йшли..
Ти знаєш, я втомилась,
Від настрою
мого,
Я так сміятись
хочу ,
Але не можу
без погляду твого.
Коли тебе я
бачу,
Моє серце
ожива,
Але розум
сигнал кидає,
Що ти не мій, а
я не твоя..
Ти знаєш, я
втомилась,
Від думок в
сих моїх,
Що коли я тобі
зізнаюсь,
Ти скажеш що я «псих»,
Що тобі я не
цікава,
Що ми просто з
тобою друзі,
І наші
стосунки стануть не стерпними…
І це кінець!
Не повернути,
Всього, що було б у житті,
Ми більш не будемо з тобою друзі,
Бувай коханий, назавжди!