Невже от ти такий дурний?
А сон віддаш кому завіщо?
Невже ненавидиш ти сни?
Я розумію, дуже тяжко
Співати без вогню в душі.
Тобі, напевно, дуже важко.
Та ти спокійніше диши.
Адже колись прийде зі мною
Твоя туша, твоя весна.
Тоді відправлюсь я з тобою
Туди, де сонце спочива.
(1)
