Сумує вітер тихо на долині,
Сумує і кричить , кричить,
У темній цій 15 годині
Його душа не спить , не спить..
Осіннє листя він гойдає,
Гойдає і траву на тих лугах,
І плаче , плаче і ридає
За те , що в нього на руках,
А на руках його дитина,
Маленьке ,лагідне дитя ,
Його залишила родина,
Залишила на полі як сміття..
Маленький чорноокий хлопчик,
Ледь - ледь вдихне і вже не ма,
На те волосся довге прилетить горобчик,
І вітер поверне його в луга..
Він не повернеться вже бльше,
Його душа поверх лежить,
А вітер так і буде вити,
Коли з землею та рука тремтить...
Сумує вітер тихо на долині,
Сумує і кричить , кричить,
І буде вічно він й донині ,
За те дитя молить, молить..