Пробач, але тебе я більше не люблю...
Ти всі свої думки завжди в мені вбачаєш,
Але пробачити за все мене молю.
Пробач мене за те, що більше не кохаю,
За те, що з поміж всіх, тебе не відрізню...
Що ти в мені знайшов - я дуже добре знаю,
Але і за тепло пробачити прошу.
Не помічаю вже твоїх очей чудових,
І твоїх ніжних рук забула я тепло.
Я забуваю, знов, радість дзвінків ранкових,
І згадую лише все гарне, що було...
(4)
