Усе палає у душі,кричить
І стільки сил,що ніде навіть діти
А серце любить,любить і мовчить
Учора у крамниці бачила картину
На ній летить мов птаха дівчина одна
Мені здалося,я разом із нею лину
І п*ю небес блакить собі до дна
Усі ідуть,відкриті мокнуть парасолі
А я крізь скло вітрини розпускаю крила
Всі киснуть сірі у міськім россолі
А я лечу закохана,красива
І ось вертає шось меня в реальність
Моя рука у твоїй опинилась
І деж дівоча та старанність?
Що ж вдіяти, щоб я не зашарілась?
І небо вже не небо,і картина дивна
І сірі люди хай собі сіріють
Для мене зараз є лише одна людина
До тогож всі вони літать не вміють
Тримай мене,бо можу я злетіти
Усе палає у душі,кричить
І стільки сил,що ніде навіть діти
А серце любить,любить і мовчить