Ти неуявляєш скільки я до нього йшов!
Я візьму обережно руку твою,
Відчуєш відразу, що за тягар я ношу.
Все я робив щоб утримать тебе
Та ти, мабуть, розлюбила мене.
Недолетіла в серце Амура стріла...
На шляху в неї стала висока стіна.
Неспиться спокійно ночами мені,
Все лізуть думки якісь неясні.
Чи правильно я у житті все робив?
Чи, може, чогось іще не зробив?
Я ладен робити для тебе усе,
Щоб ти тільки знову кохала мене.
Та це все в минулому з нами було,
Зустрівши тебе в мене серце цвіло.
Хтів би бути з тобою завжди,
Але змушений був я від тебе піти.
Розкидала доля на дві сторони,
Раді за нас мої вороги.
До тебе я хочу на острів життя
Щоб жили з тобою ми там без кінця...
Ти твориш собі іншу долю якусь,
Та я поступлюсь цим місцем комусь.
Як я хочу притулитись до тебе,
Сказати найкращі слова...
Поцілунок тобі подарити,
Шепнувши: Ти в мене одна!
Але чому сталося так? Я навіть незнаю...
Непочуєш нііколи: Я тебе кохаю!!!