Як бачив їх я років п'ять назад.
Вбачав я сни, там де поля просторі,
Замріявшись блукав розлогами левад.
Ходив малеча хащами уранці
Й додому повертавсь лиш уночі,
Зірками милувався у альтанці.
Сьогодні там лише старі корчі.
Туман заполонив пів світу,
А з ним й мене у кожуху сховав.
Я хочу зараз мчати до орбіти
Й щоб вітер знову стиха завівав,
Щоб мій наставник як раніш
Із кобзою по-рідному співав.
То може й ми як ті комети й метеори
У темряву поволі ідемо,
Мандруєм нескінченним коридором,
Надіючись що скоро примкнемо
До свого милого порогу.
(0)
