Ниє промінь ледь літнього сонця...
Гріє тільки просякнуте світлом
Гріє небо. Самотнє і синє...
Вже між хмарами мало помітне.
Воно бачить картину вцілому,
Всю красу, подароване щастя.
Ті, що думають світ тоном сірий
Бачать скрізь поверхневість, нещастя.
Якщо раз ти наповнився світлом
Мав ту велич безцінну дарами,
Не здавайся в полони півтемні
Сам освічуй життя ліхтарями!
(0)
