На згадку лиш про себе.
Надіюсь, пригадаєш ще колись,
Як зараз згадую про тебе.
Не забувай усе що було, я благаю!
Хоча б далеко в серці збережи!
І те, чього уже немає,
І те, що вберегли...
Я все віддам, за ті хвилини,
За ті слова, за музику.
За почуття, що з серця лине...
Віддам усе! Ти лиш візьми.
Чи правда є в твоїх словах?
Чи совість ще залишилась у серці?
Чи лиш мені все довіряє?
Чи все то підступи твоєї ласті?
Я так боюсь чужого болю
Боюсь тих сліз, і того каяття.
Боюсь закохуватьсь знову,
Бо знаю, що вже не буде вороття
Зостанешся ти в памяті у мене
не на рік - на все життя!
І біль поселиться в моїй душі,
А сум все тіло замордує
Мої очі втопляться в журбі,
А потім вже ніщьо не порятує...
Не жаль мені цього кохання!
Воно приречене на сльози і на біль
Сьогодні я пишу тобі востаннє,
Бо не залишив ти мені надій
(0)
