Й піжаму вже для сну вдягла.
А я все мрію,як мене ти пригортала,
Як ніжно коло мене ти лягла.
Ти не згадуючи мене лягла вже спати,
А я все мучусь в спогадах старих.
Не варто знов любов ту починати,
І словом цим повік я вже затих.
Затих і світ,як темна нічка коло мене,
Скувавши душу,й плоть мою тверду.
Від почуттів здійнялась крутнява шалена,
І серце мовить щиро»Я тебе люблю»!
Но світ твердий,а часом і жорстокий,
Не залишав він вибору мені.
Душа за тебе плила би в протоки,
А руки пишуть вірші на стіні.
Твій погляд робить бурю в животі,
У серці ж грає музика чудова.
А голос ніжний ллється по душі,
І з рота чути,як іде промова.
І ось до тебе в мить прийшла ідея,
Що ж в кожного трапляється вві сні?
Ти зацвіла,любима,як лілея,
Дізнавшись,що про тебе мрію всі ці дні.
Но сталось те,чого я так боявся,
Почувся дзвін будильника мені.
Від болю й крику я вже завивався,
Що мрії це та сни мої одні…